ВИА "КЛАСС" Музыкальный руководитель АЛЕКСАНДР АНДРЕЕВ

10 причин отдать ребенка в музыкальную школу. Бесценный опыт развития личности!

fylhttd — Sat, 18 Apr 2015 18:22:08 GMT

10 причин отдать ребенка в музыкальную школу. Бесценный опыт развития личности! Мудрые родители отличаются от всех остальных тем, что знают: школьные знания, оценки и достижения в традиционном образовании — не самое главное в жизни и становлении человека. Можно закрыть глаза на успехи и поражения чада во многих учебных дисциплинах, ведь действительно важным является общее развитие ребенка. Чтобы человек вырос полноценным, нужно создать условия для его социальной реализации и воспитания таких личных качеств, без которых в жизни ему придется туго. Многие родители выбирают спорт и приводят ребенка заниматься в секцию, заботясь о его здоровье. Кто-то старается обучить дитя иностранным языкам и рисованию. Это прекрасные занятия, но по-настоящему сообразительные родители знают, что именно музыка развивает детей всесторонне лучше, чем это делают все остальные кружки. Почему? Объяснение этому феномену очень простое. 1. Добрые традиции Обучение музыке было обязательным в аристократической среде. Человек, владеющий музыкальным инструментом, всегда имеет успех в обществе и вызывает любопытство. Социум уважает музыкальных людей и неизбежно испытывает к ним интерес. 2. Хорошая репутация Ребенок, занимающийся музыкой, часто ловит на себе благосклонные взгляды взрослых. Вместо пустого времяпрепровождения дитя всегда при деле! Музыка открывает ребенку дверь в мир искусства, влияет на развитие творческих способностей. 3. Дисциплина Занятия музыкой воспитывают силу воли, дисциплину и ответственность не хуже, чем спорт. Ведь для результата нужно трудиться, занимаясь ежедневно! Только риск сломать руку или ногу на занятии сводится к нулю. 4. Характер Музыка прививает чувство ответственности, желание доводить дело до конца, умение следовать четким инструкциям. Одновременно ребенок получает опыт творческого, креативного восприятия мира и учится быть старательным. 5. Математические способности Занятия музыкой равномерно развивают оба полушария головного мозга. Альберт Эйнштейн играл на скрипке не случайно. Попадать в нужные ноты, запоминать нотный текст, манипулировать абстрактными музыкальными фигурами — прекрасная практика для тренировки интеллекта, логики, умственных способностей. 6. Развитие речи Детки, которые занимаются музыкой, обязательно поют, на каком бы инструменте они ни играли. Это развивает навыки речи, письма, благотворно влияет на усвоение иностранных языков. Самые известные дипломаты в истории обязательно были музыкантами! 7. Структурная осознанность Музыка структурна по своей природе, потому будущие программисты получат огромный опыт, занимаясь музыкой. Умение воспринимать мир структурно и иерархично подружит дитя с компьютером. 8. Мужественность и доброта Музыка помогает мальчикам стать чувственными и духовно обогащенными, а девочкам — мужественными. Учась музыке, ребенок познает мир во всем его разнообразии, становится более отзывчивым, мягкосердечным, но при этом — стойким и готовым к любым трудностям. Закалка характера происходит во время наслаждения прекрасными звуками, как бы это парадоксально ни звучало. Самые терпеливые люди на свете — музыканты. 9. Артистизм Люди, которым довелось столкнуться с музыкальными занятиями в жизни, умеют выражать свои эмоции лучше остальных! Артистические способности есть у каждого, но музыка — идеальный стимулятор для их реализации. 10. Умение делать много дел одновременно Ребенок-музыкант одновременно умеет играть, слушать, читать с листа ноты, успевать за темпом произведения. Эти навыки помогут ребенку стать успешным в жизни, научат выполнять несколько дел одновременно без потери качества и ориентироваться в том, что с ним происходит. Кроме всех этих неоспоримых плюсов, занятия музыкой расширяют кругозор. Ведь ребенок учится не столько играть, сколько слушать, перерабатывать материал! История музыки тесно связана с другими видами искусства, для образования ребенка это — настоящее сокровище. Важно встретить хорошего преподавателя, который сможет посвятить дитя в то, как смотреть на всё в жизни сквозь призму музыки. В музыкальных школах всегда учатся неординарные, всесторонне развитые дети, это прекрасная компания для проведения досуга. Без сомнений, музыка — то, чему стоит учить ребенка, если ты хочешь, чтобы он был по-настоящему счастлив. Даже не имея музыкального слуха, маленький музыкант получит такой опыт в развитии, после которого ты будешь безумно им гордиться!

Как привить ребенку лидерские качества?

fylhttd — Mon, 13 Jan 2014 12:49:00 GMT

Как привить ребенку лидерские качества?

Какие качества для этого надо в нем воспитать? И с какого возраста придется заниматься таким воспитанием?
Под пристальным вниманием

Понаблюдайте за своим ребенком. Как он ведет себя на детской площадке? Если он стремится верховодить игрой, определяет, кому какие роли достанутся, – несомненно, у вашего отпрыска есть задатки лидера. Но на одном желании главенствовать далеко не уедешь. Важно
Развивайте кругозор ребенка, поощряйте его любые оригинальные мысли и идеи. Нестандартное мышление – ключ к богатству и процветанию.
Считается, что тот, кто с детства проявляет усидчивость, дисциплинированность (а это не только послушание, но и искреннее желание соблюдать режим дня), нестандартное мышление и способность принять решение, может в будущем стать успешным коммерсантом, бизнесменом, владельцем большого производства.

На самом деле эти качества можно в ребенке развивать, помогая ему приобретать деловую хватку, становиться более общительным и позитивно настроенным.
«Я смогу»

Закрепите в сознании ребенка формулу «Я смогу». Для этого не надо фиксировать его внимание на неудачах. Не ругайте его за промахи, не критикуйте. Учите не горевать об ошибках, а извлекать из них урок. «Задел вазу и разбил – ничего, в следующий раз будь аккуратнее и осмотрительнее». Не допускайте в ребенке проявление страха, что у него что-то не получится. Перед тем как учиться чему-то новому (завязывать шнурки, делать покупки в магазине), подбодрите: «У тебя обязательно получится!».

Воспитать в ребенке соревновательный дух помогут различные конкурсы и спартакиады – формируйте у малыша с детства вкус к победе!
Прочь гиперопеку

В моем дворе жил мальчик, который ходил до 5?го класса за руку с мамой. Я не знаю, нравилось ли это самому мальчику. В любом случае, знаменитым спортсменом или директором завода он не стал. Виноваты ли в этом особенности его воспитания? Думаю, да.
Ребенок внутренне готов отделиться от мамы уже в три года. У него есть врожденная потребность изучать этот мир, набивать свои шишки, учиться ориентироваться. Только так он постигает опыт, необходимый для успешного выживания. Поэтому не формируйте у сына или дочери боязнь что-либо предпринимать без вашей опеки и подсказки. Тренируйте у детей навык самостоятельности, им самим приятно осознание того, что они могут что-то сделать САМИ. Чтобы развить самостоятельность, детям полезно мастерить – собирать пирамиды, конструкторы, пазлы. Развитие моторики в свою очередь влияет и на мыслительные процессы.
Мамин помощник

Постепенно вменяйте в обязанности ребенка дела по хозяйству. Малыш вполне может убирать клетку или лоток домашнего животного, помогать чистить овощи, следить за чистотой в своей комнате, отделять чистые вещи от грязных. Интересно
Фрейзер Доэрти, 14?летний американец, начал варить джем из свежих фруктов по старинному рецепту, доставшемуся ему по наследству от бабушки. Парень продавал варенье соседям. В 16 лет подросток открыл свою производственную линию, а еще через три года стал миллионером.
Объясните, как важно нести ответственность за порученное дело и за его результат. И что бывает, когда человек плохо организует свои дела (приведите пример с игрушками – если ребенок их не убирает вовремя, они «переходят к другому владельцу»).

Богатенький Буратино

Учите ребенка грамотно обращаться с деньгами. Как только малыш начинает понимать, что с помощью денег можно получить желаемое (обычно это происходит в 3–5 лет), – сразу же приступайте к «финансовому просвещению»! Играйте с детьми в «Монополию», «Менеджер» и другие обучающие настольные игры.
С 6–7 лет приучайте ребенка к карманным деньгам. Покажите ему, как и зачем можно копить деньги. Заведите две копилки, например одну – «для сладостей», а вторую – «на велосипед».
Расскажите, что он может выбрать то, что ему важнее, но при этом любой его выбор будет иметь плюсы и минусы. Или он может копить сразу на то и другое. Когда будете вместе в магазине, обращайте его внимание на цены – надо учить понимать разницу в цене между товарами.
Вечером, за чаепитием, обсудите с семьей истории людей, которые стали богатыми и знаменитыми. Ребенок должен понимать, что зарабатывать деньги можно честным путем.

Источник: aif.ru

Пение избавит от храпа

fylhttd — Thu, 22 Aug 2013 09:43:23 GMT

Пение избавит от храпа

Засыпать под храп партнера– испытание не из легких. Если вы или ваши близкие выводят такие «симфонии» каждую ночь, то пришло время раз и навсегда расправиться с надоедливыми звуками.
Согласно статистике, каждый пятый человек в возрасте старше 30 лет храпит во сне, от чего страдает сам и обеспечивает бессонные ночи своим близким. Храп и синдром обструктивного апноэ сна могут быть результатом ослабления мышц мягкого нёба и глотки. Практикуя определенные вокальные упражнения, человек сможет эффективно увеличить тонус мышц мягкого неба и глотки, что поможет устранить храп.

По мнению ученых из университета Эксетера, избавиться от храпа можно с помощью пения. Вокальные упражнения направлены на укрепление мышц горла, а также облегчают симптомы обструктивного апноэ сна – состояния, при котором у человека на непродолжительное время останавливается дыхание во сне.

Кроме того, результаты недавнего исследования свидетельствуют о том, что кроме снижения качества сна синдром обструктивного апноэ сна значительно повышает риски внезапной остановки сердца. Для участия в исследовании были приглашены 120 добровольцев: 60 хронических «храпунов» и 60 человек с умеренным апноэ сна. В случайном порядке их разделили на две группы, одна из которых стала контрольной, а вторая ежедневно в течение трех месяцев занималась пением.

В результате оказалось, что уроки пения сделали свое дело, уменьшив громкость и интенсивность храпа, а также улучшив качество сна. В контрольной группе никаких улучшений зафиксировано не было. Авторы работы полагают, чтотакая методика сможет стать заменой хирургическим операциям.

КОНСУЛЬТАЦИЯ ДЛЯ РОДИТЕЛЕЙ

fylhttd — Sun, 28 Jul 2013 18:09:52 GMT

Борис Жебровський - 21 думка про школу з коментарями адміна на кожен вислів.

Борис Жебровський: 21 думка про школу

(Із книги «Сам собі думаю»)

1. Раніше у школі вчилися списувати, тепер – вгадувати.

Цікаво, а хто саме і при чіїй участі формував систему при якій учнів не цікавить реальне знання, а цікавить виключно оцінка котра доволі часто є субєктивним ставленням педагога до учня. Невже система»дутих» медалістів склалася сама по собі і без жодного втручання владних інститутів?

* * *

2. В історії держав так багато ідіотизму і ненависті, що краще у школі вивчати легенди і міфи.

Легенди і міфи це добре, а чи не краще просто сформувати власну концепцію історії держави, а не переписувати постійно шкільні підручники? Невже так складно постійно памятати про те, що народ котрий не має історичної памяті – не має майбутнього?

* * *

3. Вже у школі треба вчити переучуватися.

При хорошій роботі педагогів котрі отримували б нормальну зарплатню такої проблеми не було б, адже основне завдання школи, на мій особистий погля – навчити учня вчитися, тоді проблем не буде.

* * *

4. Я б створив ще одне міністерство – Міністерство порятунку дитячої мрії, і підкорив би йому усі інші.

Від чого ж Ви хочете рятувати дитячі мрії? Невже від них самих? Чи Ви у владному кабінеті ніколи не бачили живого учня і не пробували провести урок в звичайній середній школі? Зробіть простий експеримент, на декілька тижнів станьте простим рядовим вчителем, проведіть по 18 уроків в тиждень і спробуйте після цього підтримати міністра в його твердженні про те, що вчителі працюють замало.

* * *

5. Коли на початку реформ надягають штани через голову – важко що-небудь змінити: і ходити незручно, і перевдягатися на людях соромно.

Так тут немає нічого дивного, адже у нас в країні основне щось реформувати, нехай на папері, основне щоб була видимість. Тай саму роботу вчителя уже досить давно звели не до викладу матеріалу, а в першу, і основну чергу до писання папірчиків котрі в більшості випадків просто непотрібні. Чого не скажеш про різноманітні корисні сайти, для прикладу http://ukrchina-portal.com.ua на якому постійно публікують новини про українсько-китайських взаємин

* * *

6. Дошкільну освіту треба вважати вищою, всі інші – загальними і професійними.

Загальна освіта, це загальна освіта, тим більше, що в кожного виду свої завдання та своя мета.

* * *

7. Уміння визнавати свої помилки – ось чому треба вчити в школі.

Почніть вчити дітей на власному прикладі визнаючи свої помилки в управлінні освітою та дайте вчителю хочаб трохи «простору» для діяльності а не заганяйте в усе жорсткіші рамки. Тоді і вчитель буде визнавати свої помилки, а за його прикладом цього навчаться і діти.

* * *

8. Хочу відкрити школу, де вчать читати між рядків.

Читати між рядків не потрібно в тому випадку, коли державі не має що приховувати. А в нас все потрібно читати не так сам текст, скільки його приховане значення.

* * *

9. Мови вивчив, а що сказати на них – не знає.

Так питання чи вивчив мови? Адже не секрет, що вчити мову із під «батога» нереально, потрібно зацікавити дитину, Можливо є сенс просто поглянути не на радянську директивну систему освіти, а на кращі світові аналоги?

* * *

10. Школа – це пульс суспільства.

Тут не по сперечаєшся, проте пульс суспільства останнім часом чомусь став переривчастим і ледь-ледь прослуховується, адже фінансують його так само як і педагогів – на тобі боже, що мені не гоже.

* * *

11. У школі вчать тексти, а в житті важливо пам’ятати «підтексти». Підтексти є у кожному творі, але... підтексти українських реалій діти вчать самостійно без жодного впливу педаговів, адже батьки доволі часто кажуть дітям: «Та що той вчитель знає? Якби він був такий розумний, то не жив би так бідно.»

* * *

12. В освіті треба зрозуміти одне! «Чи те ми сіємо сьогодні, без чого не можна буде обійтися завтра».

А вчителі сіють? Адже загнані в жорсткі рамки приписів та інструкцій вчитель не має можливості коригувати процес навчання відпповідно до потреб учнів та суспілства, а внесення змін потрібно чекати дуже і дуже довго.

* * *

13. Школі потрібна соціальна «Швидка допомога», а не орди перевіряючих інстанцій.

Пане заступник міністра, невже не від вас залежить кількість перевірок у школах? Невже ви вважаєте, що методом прессінгу педагогів ви зможете домогтися вищих результатів у навчанні? Чи все ж таки спрацьовує традиція адміністративного управління? Давайте самі станьте «швидкою допомогою» для шкіл, а не ордою татар котрі налітають з одним завданням – знайти чим більше промахів.

* * *

14. Політична боротьба за межами сорому, але є територія, на якій вона недопустима – це школа. Територія школи має стати територією совісті.

Неможливо перетворити школи на території совісті, адже діти живуть не в ізольованому світі і постійно контактують з оточуючими реаліями.

* * *

15. Уже всі згодні, що школа має готувати дітей до життя, залишилося уточнити, до якого.

А яке життя ви пропонуєте підростаючому поколінню?

* * *

16. Всі революції дорого коштують, в освіті тим більше.

Революції передбачають вакханалії анархії, в нас же не вакханалія а справжній бардак котрий з кожним роком посилюється.

* * *

17. Чи існують паралельні світи? Так, це педагогічна теорія і практика.

Попробуйте посприяти тому, щоб ці два паралельні світи хоч трохи пересікались і вчителям-практикам не доводилось постійно переживати за те, що перевіряючі почнуть допитувати по теорії навчання з обовязковим використанням складної термінології котру декотрі з них і самі не розуміють вживаючи там, де це буде на їх думку доцільним.

* * *

18. Найненормальніше у школі – безкінечні норми.

Норми є для вчителів, а чи є норми для дітей, котрі будуть хоча б в певній мірі дозволятимуть педагогам зберігати свою гідність і при цьому мати хоча б найменші права.

* * *

19. Діти закінчують школу з двома документами – атестатом зрілості і довідкою про хвороби.

Хто ж винний в тому, що діти в більшості втратили інтерес до спорту і постійно стикаються з тим, що, для прикладу, вживання алкоголю нормальне явище?

* * *

20. Бізнес має одружитися зі школою і всиновити освіту.

А чому бізнес а не держава? Невже не простіше передбачити достатнє фінансування з державиного бюджету? Адже зараз щкола не може собі позволити купить windows 8 чи будь-яку іншу ліцензійну операційну систем і діти привикають до "піратства".

* * *

21. Що гарно у школі – шкідливо в житті.

Правильно, адже у нас освіта направлена на «зазубрювання», а не розуміння. Невже так складно створити умови для того, щоб вчителі мали можливість основну увагу акцентувати на розумінні та практичному використанні вивченного матеріалу? Невже це так складно?

КОНСУЛЬТАЦИЯ ДЛЯ РОДИТЕЛЕЙ

fylhttd — Sun, 28 Jul 2013 18:04:31 GMT

Як вирішувати конфлікти з вчителями?

Головна людина в школі

Для малюка, який тільки вступив до школи, немає більш важливої і розумної людини, ніж його перший учитель. Перед ним тьмяніє навіть батьківський авторитет. Тому самооцінка і самовідчуття дітей складається, в основному, зі ставлення до нього педагога. Якщо малюк постійно висміюється вчителем, критикується, він починає його уникати, боятися, розвиваються неврози - нервові тіки, заїкання, енурез і т.д. Деякі дітки намагаються старанно вчитися, намагаючись заслужити схвалення, допомагають вчителю в класі, шукає привітання з днем народження і т. д. Інші ж - навпаки замикаються в собі або стають агресивними і злими.

Як дізнатися про конфлікт?

Уважно слухай малюка. Не кваптеся ставити свої питання, коли дитина розповідає про свої шкільні справи і проблеми. Підтакуйте, заохочуй розповіді. Покажіть, що вам цікава сама дитина, її справи, труднощі, переживання, досягнення. Ось тоді ви і не пропустите перший тривожний дзвінок. Але, існує і ризик, що довірлива бесіда перетворитися в ваші докори, повчання і звинувачення. Малюк же повинен відчути, що ви завжди на його боці і не використовуєте отриману від нього інформацію проти нього.

Уважно слухайте дитину

Вас повинна насторожити відмова малюка розповідати про день, який він провів у школі. З'ясуйте причину, якщо маля відмовляється йти в школу. Помічайте різкі зміни в настрої та поведінці. Завжди життєрадісний і товариський малюк не може ні з того ні сього хмуритися і мовчати. А всі нові і неадекватні реакції - важливий привід звернутися до психолога.

Придивіться: чи немає у малюка незвичайних реакцій - чи не втягує він голову в плечі, чи не здригається дитини при спробі її обійняти, чи немає у малюка нічних кошмарів. Задумайтеся, якщо почуєте від дитини слова, які свідчать про її низьку самооцінку: «у мене немає здібностей», «я не впораюся», «я гірше всіх» і т.д. Діткам в початковій школі дуже властива хвалькуватість і висока приватна зарозумілість, тому подібні заяви - вже нехороші симптом.

Щоденник в допомогу

Уважно читайте записи, які були зроблені в щоденнику. Це відмінний матеріал для роздумів. Так, якщо більшість зауважень написані одним і тим же педагогом - це стає приводом його неодмінно відвідати.

Розмова з учителем

Але в школу (якщо вас не викликали), варто йти тільки після обговорення ситуації з малюком. Постарайтеся разом з ним знайти головні причини конфлікту. Але лаяти або звинувачувати вчителя не варто. Відвідування школи треба планувати так, щоб ваше чадо при розмові з учителем не було присутнім. Дайте зрозуміти вчителю, що ви тримаєте нейтралітет і прийшли, щоб залагодити конфлікт. Вислухайте всі його претензії, нікого не звинувачуйте або виправдовуйте. Постарайтеся отримати конструктивні зауваження вчителя і, по можливості, спокійно розповідайте про переживання малюка. Небайдужий педагог завжди піде назустріч, запропонує найкращий вихід із ситуації. Якщо ж ви так і не знайшла розуміння з викладачем, а конфлікт знову і знову розгорається, не зволікайте - переводіть дитину в інший клас або школу.

КОНСУЛЬТАЦИЯ ДЛЯ РОДИТЕЛЕЙ

fylhttd — Sun, 28 Jul 2013 18:00:30 GMT

Школа без мату

Майк Бейкер: "Особисто я лаюся - зазвичай із злості"

Всім нашим читачам, безумовно, знайома вічна дилема будь-якої мови: що таке нецензурні слова - безкультурне засмічення мови або невід'ємна його частина, складова його дійсну соковитість і виразність. Більш того, для деяких наших співгромадян мат - предмет особливої національної гордості: мовляв, такого немає ні в одній мові.

Сперечатися ми з цим не збираємося, але пропонуємо вашій увазі замітку кореспондента Б-б-си Майка Бейкера, який розглядає схожі проблеми в англійській мові, - правда, без конкретних прикладів - а ви вирішите, наскільки світ - у тому числі і мовний - тісний.

У недавній доповіді головного британського інспектора середніх учбових закладів приємно було прочитати: "учні ввічливі, культурні і уважні до відвідувачів". Сказано це було про школу, де лише чотири роки тому перевіряючі відзначали, що учні "нерідко вживають нецензурні вирази".

Мова йде про школу Райдінгс - в Британії школам дають не номери, а назви - і за чотири роки там змінилося багато що: тільки позбавлення від нецензурщини в шкільних класах і коридорах, звичайно, важливо, але не достатньо. Та все ж боротьба з нецензурною лайкою, мені здається, нерозривно пов'язана із загальним зміцненням дисципліни і підвищенням рівня освіти.

Доповідь про успіхи в школі Райдінгс привернула мою увагу ще і тому, що на цьому ж тижні в пресі з'явилися повідомлення про те, що якась школа в графстві Суррей тимчасово виключила 60 учнів за вживання нецензурної лайки. Це стало сигналом на початок дебатів про допустимість лайки взагалі - не тільки в школах.

Заради справедливості відзначимо, що більшість батьків 60 виключених учнів скаржилися тільки на те, що покарання дуже суворо. Проте деякі доводили, що лайливі слова давно стали невід'ємною частиною "великої і могутньої" англійської мови і нічого карати дітей за освоєння всіх її багатств і фарб.

Аргумент знайомий. Проте тут існує свого роду проблема батьків і дітей: діти часто вважають, що нічого особливого в цих словах не немає - всі так говорять - а багатьом дорослим така мова видається грубою, образливою і навіть агресивною. Звичайно, при цьому нам, дорослим, варто пригадати і власну юність...

Давайте поглянемо на колоду у власному оці. Особисто я лаюся - зазвичай із злості. По мені це прийнятніше, ніж постійне використання цих слів і виразів як сполучників і слів-паразитів. Але ця думка суб'єктивна. Моя молода колега вважає, що лайка в гніві - агресивніша і образливіша.

Ця різниця в думках може в якійсь мірі прояснити проблему нецензурщини в школах. Хтось вживає ці слова просто так, майже по-приятельскому, просто тому, що хоче бути "своїм" або "крутим", а хтось матюкається в гніві: звідси важко визначити, яке покарання за лайку в шкільних стінах буде заслуженим.

Крім того, є, напевно, різниця в тому, чи направлені ці слова на аресу вчителя - або просто долетіли до його вух.

Розглянемо іншу ситуацію: я граю у футбол або хокей і в черговий раз не потрапляю у ворота. Міцне слово від товариша по команді я, мабуть, сприйму як належне. Але якщо я в цьому матчі - суддя, ніякої лайки в свою адресу я не потерплю. Отже я цілком на стороні вчителя, який карає учня за лайливе слово в свою адресу.

А що, якщо учні просто йдуть по коридору і вживають нецензурні слова в розмові між собою? Уроку вони не зривають, авторитету вчителя не загрожують - якщо, зрозуміло, не роблять це навмисно голосно і з викликом - тобто, поводяться так, як багато дорослих щодня на роботі. Мені це все одно не здавалося б нормальним - неначебто лаялися мої власні діти - проте чи маю я право нав'язувати свою думку іншим?

Тут знов виникають проблеми регулювання поведінки в суспільних місцях. Візьміть стадіони. Як володар сезонного квитка на матчі клубу "Іпсвіч-таун" я вимушений вислуховувати особливо витончену лайку двох фанатів, які сидять на пару рядів ззаду: не просто в серцях сказане впівголосу міцне слівце, а добірний, багатоповерховий, горластий мат на аресу гравців нашої власної команди.

Я прагну не звертати на них увагу - проте це не просто, особливо якщо зі мною на трибуні один з синів. Як майже на всіх стадіонах, на нашому вивішені таблички з проханням не використовувати нецензурної мови, проте працівники стадіону на порушників не обертають рівно ніякої уваги.

Що ж робити? Обернутися і попросити горлодерів притримувати мови? Поскаржитися працівникам стадіону? Або просто плюнути на власну делікатність?

Така ж дилема виникає і в школах. Якщо ті, хто лається, не прагнуть кого-небудь образити або кинути виклик - чи треба їх карати, оскільки ми вважаємо, що лаятися недобре? Відповісти на це питання не так просто.

Повернемося в ситуації в школі Райдінгс. Навряд чи хтось почне стверджувати, що все там відразу радикально покращало тільки тому, що там почали боротися з нецензурщиной. Проте важко посперечатися з тим, що боротьба з лайкою допомогла домогтися загального зміцнення дисципліни.

У моїх розмовах з учнями школи Райдінгс виразно виявилося загальне: всі говорили, що обстановка в школі стала доброзичливішою, більш дружніми стали і стосунки з викладачами. Мені видається, що доброзичлива атмосфера - результат не тільки і, можливо, не стільки боротьби з нецензурними словами, скільки більшої пошани до оточуючих

Цю пошану означає відмова від навмисної або необхідної образи чиїхсь відчуттів власними словам або діями. І це, в моєму розумінні, кращий довід на користь боротьби з нецензурщино, - в школі, на роботі і на стадіоні.

Автор Майк Бейкер, Бі-бі-сі

Переклад з російського джерела

http://news.bbc.co.uk/hi/russian/uk/newsid_1231000/1231387.stm

КОНСУЛЬТАЦИЯ ДЛЯ РОДИТЕЛЕЙ

fylhttd — Sun, 28 Jul 2013 17:56:32 GMT

Уроки людяності (частина 2)

Значний інтерес для вчителя представляють поради В.О.Сухомлинського, які він дає в книзі "Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості", пропонуючи "Абетку моральної культури"

1.Ти живеш серед людей. Кожен твій вчинок, кожне бажання відбивається на оточуючих, людях. Існує сувора межа: між тим, що можна, і тим, що хочеться. Перевіряй свої вчинки запитанням до себе: не робиш чи ти зла, незручності людям.

2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.

3. Всі блага і радощі життя створюються працею. Без праці немислима чесне життя ... Вчення - твій перший працю. Йдучи до школи, ти йдеш на роботу. Працьовитість - твоя честь і доблесть. Своєю працею ти множити честь сім'ї, роду і створюєш своє ім'я. Справжній чоловік створюється лише працею.

4. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Допомагай товаришеві у біді. Поважай та шануй матір і батька - вони дали тобі життя ... Безсердечність народжує байдужість, байдужість породжує себелюбність, а себелюбність - джерело жорстокості.

5.Не будь байдужим до зла. Борись зі злом, обманом, несправедливістю. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, обкрадає суспільство. Найбільше зло - відступництво, зрада, зрада.

На основі оповідань, легенд, казок В.О.Сухомлинського, вкраплених в його педагогічні книги, можна проводити уроки людяності, уроки "осердечіванія" розуму. Вони мають певну методику. В основі методики уроків людяності лежать наступні положення: на початку можна розповісти трохи про вчителя В.О.Сухомлинського, показати його портрет, написати на дошці його прізвище, ім'я, по батькові, дати життя (5 хвилин), потім виразно, емоційно (добре, якщо напам'ять) читається його розповідь, легенда, казка. Для того, щоб вийшла цікава бесіда з учнями, можна використовувати різні прийоми: текст З.А.Сухомлінского читається не до кінця учні самі, добре представивши ситуацію продовжуючого або письмово відповідають на питання (для цих бесід заводяться соціальні зошити: діти вчаться записувати почуте, самостійно-тельно відповідати на питання). Четверта частина уроків людяності бесіда на основі використання тексту, знань учнів з літера ¬ турі, історії, передач по радіо, телебаченню, кінофільмів, книг газет, журналів, інтернет ресурсів та відомостей про різноманітні компанії (для прикладу про orexim.com.ua). Це дає можливість навчати аналізу одержуваної інформації, яку так багато обрушується на підростаюче покоління, що діти не вміють і не в змозі її зрозуміти. Всі уроки людяності закінчуються завданням на будинок: розповісти вдома історію бабусі, дідусеві, батькам, брату, сестрі (важливо вчити спілкуванню вдома). Друге завдання може бути таким, яке звертає увагу учнів на них самих: запитати у старших, що думають вони про тебе, який ти; поду ¬ мати про себе самого, про ту чи іншу рисі характеру (доброта, сміливість, чуйність і т.д .), знайти в словнику значення того чи іншого поняття. Про уроки людяності слід розповісти батькам), щоб не було такого, що на запитання "Яка я?", Заданий дівчинкою мамі, та нічого не відповіла. Доводиться в таких випадках виправдати маму »(" Ти запитала, коли мамі було ніколи "), а на батьківських зборах по ¬ просити батьків бути уважними до дітей.

Говорячи про методику проведення уроків людяності, хочеться від ¬ мітити, що і уроки, виховна робота повинні проводитися в певній системі: підготовка, проведення, підведення підсумків. Важливо при підготовці включати, учнів у різні види діяльності: Намалювати, вивчити вірш, послухати радіопередачу, подивитися потрібну телепередачу, прочитати книгу, газету, журнал.

Іноді вчителі кажуть, що в сім'ях немає газет, журналів. Вихід один - нам, вчителям, потрібно все це вміти.

Тему уроку людяності позначити майже неможливо, так як варіантів один і той же текст дає дуже багато. Готуючись до уроку, вчитель продумує план бесіди, мета уроку, але під час його проведення; може виникнути питання) або учні приведуть приклад, які зажадають зміни ходу бесіди, і процес виховання піде в іншому напрямку. Тому вчителям не слід обмежуватися тільки запропонованими нами питаннями для бесід. Крім того, дуже важливо пам'ятати, що уроки людяності вимагають від вчителя чуйності, уміння чути учнів, тобто людяності.

КОНСУЛЬТАЦИЯ ДЛЯ РОДИТЕЛЕЙ

fylhttd — Sun, 28 Jul 2013 17:54:54 GMT

Уроки людяності (частина 1)

Серед численних дефіцитів в нашому суспільстві дефіцит людяності, мабуть, найгостріший. Сьогодні особливо турбує моральна глухота, жорстокість, байдужість дітей і підлітків, які привикли вирішувати проблеми просто - Организация корпоратива . Чому ці якості в найпотворніших формах проявляються в молодих людях? Причин тому багато, і одна з них "- незнання і нерозуміння вихователями дитячої душі, невміння застосовувати на практиці ідеї гуманістичної педагогіки від Амоса Коменського до В.О.Сухомлинського, Г, А. Амонашвілі та ін Марно закликати до уважності і чуйності там, де панують команди, де від дитини, підлітка потрібні не міркування, розуміння, а лише покора. Ласкаво виховується тільки добром, в атмосфері добра, добрими і уважними людьми, що знають і розуміють дитячу психологію.

У моральному становленні особистості молодших школярів значну роль відіграють етичні бесіди, а не лише як раніше вважали "здоровый образ жизни это все". Педагогічне та літературна спадщина В.О.Сухомлинського - багате джерело ідей, думок, знань, використання яких дасть можливість вчителю успішно сприяти моральному розвитку учнів. Як часто, до со ¬ ужалення, ще зустрічається у виховній роботі, помилка, про яку писав В.А.Сухомлинский: "Недопустимі і механічні, необдумані порівняння дитини, що сидить перед вами за партою і є вашим вихованцем, з героями, що віддали своє життя за Батьківщину ... У третьому класі вчиться пустотливий хлопчик Павлик. Одного разу, коли треба було збігати додому, Павлик вистрибнув у відчинене вікно - справа була навесні. Обурена вчителька вирішила "пробрати", пустуна. Вона підвела Павлика до портрета його діда-героя. Вчителька сказала Павликові: "Запитай у бабусі Марії, вона вчилася в одному класі з дідусем Павлом, запитай, як вів себе дідусь ... Стрибав він у вікно? "На наступний день Павлик підняв руку, і, отримавши дозвіл передати, що ж він дізнався від бабусі, сказав здивованої вчительці:" Одного разу дідуся залишили одного у всій школі після уроків, за те, що горобця приніс на уроки ... Навіть на замок закрили. Він виліз в димохідну трубу і втік додому. Клас із захопленням дивився на портрет дідуся, вчителька зазнала всю гіркоту безсилля від свого "виховного прийому".

В.А.Сухомлинский, надавав великого значення вихованню почуттів. Він закликав пробуджувати в серцях дітей замилування моральною красою, схиляння перед подвигом, вважаючи, що мистецтво виховання полягає насамперед у тому, щоб уже з дитячих років людина не тільки знав, пам'ятав, що таке добро і зло, але й відчував і переживав у самому собі прагнення до добра, правди, честі, духовної краси і непримиренність до зла, неправди, безчестя, потворності.
Неодноразово він писав про мистецтво говорити з учнями, звертаючись до їх серцю, емоційно пробуджуючи розум.

КОНСУЛЬТАЦИЯ ДЛЯ РОДИТЕЛЕЙ

fylhttd — Sun, 28 Jul 2013 17:50:45 GMT

Професії майбутнього: 5 перспективних напрямків.

Отримувати спеціальність треба обов'язково в тій області, де у тебе найбільші здібності чи в сфері своїх основних інтересів (якими екстравагантними вони б не були). Але бувають випадки, коли навіть до 20 років визначити свої нахили складно, або людина досить здібний і за що не візьметься - у нього все виходить і багато напрямків роботи йому до душі. Для майбутніх студентів ми представляємо рейтинг перспективності професій на 2017 - 2025 роки.

1. Сфера IT. До даній сфері відносяться програмісти будь-яких мов програмування, Web-дизайнери, новомодне напрямок SEO-оптимізаторів, фахівці з розробки та дизайну ігор та візуальних програм розважального напрямку для мобільних пристроїв, а також інші працівники цієї індустрії. Для молодих людей, які мають аналітичний склад розуму в сьогоднішньому світі більше перспективної спеціальності не знайти. Але не варто впадати в крайнощі. Якщо вам цей напрямок не цікаво, то не варто йти вчитися на комп'ютерні спеціальності, навіть враховуючи їх перспективність і високі заробітні плати. Я особисто бачила багатьох випускників комп'ютерних факультетів, які працюють системними адміністраторами із заробітною платою в 2000 - 3000 грн. або ще гірше - операторами ПК.

2. Наступним перспективним напрямком для молодих людей є інженерні спеціальності (будівельників, проектувальників, фахівців з телекомунікації та зв'язку і т. д.). У найближчі роки останні, що залишилися ще з радянських часів, фахівці підуть на пенсію, а більш молодих в Україні дуже мало, оскільки за роки незалежності майже всі випускники технічних спеціальностей йшли в торгівлю, виїжджали за кордон або в кращому випадку, наприклад, займалися ремонтом техніки . Але попит не стоїть на місці і скоро нікому буде проектувати нові будинки, системи каналізації, вентиляції та електрифікації. Вже сьогодні знайти хорошого фахівця в даній області досить проблематично навіть професійному рекрутеру.

3. Завжди будуть затребувані хороші менеджери з продажу, торгові агенти та навіть висококласні продавці-консультанти. Для того щоб отримати посаду менеджера з продажу найбільш оптимально закінчити спеціальність менеджмент або економіка. Хоча мушу зауважити, що отримана у вузі спеціальність тут не головне. Визначальним ваш успіх в цій діяльності фактором буде комунікабельність, активність і вроджене вміння продавати, яскравий приклад успішний салон весільних суконь http://oleksiya.com/ яки починався з однієї людини. Мені зустрічалися прекрасні менеджери і навіть керівники відділу продажів, які закінчили технічні спеціальності, соціологію та інші напрямки.

4.Надзвичайно перспективними напрямами сьогодні є Інтернет-реклама і Інтернет-маркетинг (у тому числі і робота в соціальних мережах). Це фахом обов'язково вимагають досвіду роботи, але щоб потрапити в цю сферу бізнесу і активно в ній розвиватися краще всього отримати спеціальність маркетолога.

5. Цікавим варіантом для молодих спеціалістів є консалтинг різних напрямків бізнесу. З часом у нас, як і раніше в усьому світі, бізнес буде приходити до більш великим юридичним формам (корпорації, об'єднання, до речі http://jurconsult.net.ua постійно пропонує юридичні статті та новини). Бізнес з часом буде наближатися до міжнародних стандартів, які прийняті в діловому світі. Тому на бізнес-консультантів, які всі про це знають, попит буде тільки рости. Ці посади вимагають серйозного досвіду роботи, але щоб у перспективі претендувати на таку роботу найкращими варіантами буде отримати спеціальність маркетолога, економіста, аналітика і навіть фахівця з персоналу.

Переклад з російської.
Джерело

КОНСУЛЬТАЦИЯ ДЛЯ РОДИТЕЛЕЙ

fylhttd — Sun, 28 Jul 2013 17:45:20 GMT

Прийоми досягнення успіху (початок)

Перше питання, яким зустрічають батьки своїх дітей після школи: «Ну що Ти там отримав? Оцінка (відмітка) – один з найважливіших інструментів мотивації учнів. Характерно, що у педагогів, що забувають ставити відмітки або ставлять їх вкрай рідко (якщо, звичайно, школа не використовує безоціночні методики), завжди «шкутильгає» дисципліна. Позитивна оцінка, як відомо, окрилює школяра, негативна, природно, засмучує. Важливо, щоб учень усвідомлював, чому отримана та або інша оцінку, щоб у нього не опускалися руки і з'являлося прагнення добитися успіху. Більше заохочень Дуже важливо в процесі уроку зорієнтувати школярів на досягнення успіху. Як це зробити? Ось тільки декілька прийомів. Прийом перший. Педагог на початку уроку формулює його мету і позначає об'єм роботи, пропонуючи учням самостійно оцінити, з чим вони справляться і яка "вартість" кожного фрагменту роботи. Прийом другий. Пропонується учням самим поставити собі оцінку за самостійну роботу. Якщо оцінка виявиться завищеною або ж заниженою, за педагогом залишається право понизити або підвищити її. Прийом третій. Повідомляючи учням тему уроку, педагог пропонує їм визначити, з якою саме метою передбачається знайомство саме з цією темою. Прийом четвертий. Даючи завдання додому, педагог пропонує визначити, яку мету передбачає його виконання. Прийом п'ятий. Організація ділових ігор, при проведенні яких учням пропонується перелік значущих для них цілей, причому вони самі повинні розподілити ці цілі по ступені значущості. Результати гри обговорюються. На тих учнях, які примітивно або легковажно віднеслися до виконання завдання, роблять вплив відповіді серйозніших однокласників. Це дає шанс таким, що не справилося із завданням продумати і усвідомити свою позицію заново. Важлива і організація роботи над помилками в процесі уроку. Найчастіше виправлення помилок відбувається під час відповіді. Педагог, перебиваючи відповідаючого, виправляє наголоси, правопис і граматичні помилки. Такий прийом часто збиває учня, відволікаючи його від головного - від процесу мислення. Виправивши допущену помилку, він, трапляється, забуває, про що говорив, і втрачає впевненість в собі. Краще, коли педагог уважно слухає учня, роблячи в своєму зошиті записи про допущені помилки, одночасно привертаючи до цього процесу інших учнів. Помилки виправляються після відповіді, і типові з них включаються в модель подальших завдань в різних варіантах. Особливо важливий такий прийом на уроках іноземної мови, коли педагог ставить себе в позицію "іноземця", до якого потрібно донести сенс вислову. Учні повинні не боятися говорити на іноземній мові. Якщо їх зрозуміють, це треба відзначити як успіх, що допоможе не тільки освоїти навики розмовної мови, але і виробити впевненість в свої сили. Стимулювати учнів на досягнення успіху допомагає і такий прийом. Перед початком учбової чверті їм пропонується самим врахувати свої бажання і можливості і поставити собі пропоновану четвертую оцінку. Таку ж оцінку заздалегідь виставляє і педагог. Зіставлення цих оцінок може спонукати учня до того, щоб довести собі і оточуючим, на що він здатний. Слід мати на увазі, що заохочень на уроці завжди повинно бути більше, ніж покарань. Прийоми досягнення успіху (завершення)